17 лютого 2025 р. відбулася настановча конференція з педагогічної практики для здобувачів освіти 3 курсу спеціальностей 032 «Історія та археологія» і 014 «Середня освіта (Історія)». У роботі конференції взяли участь доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії Сергій Дегтярьов (гарант ОП «Історія), кандидат історичних наук, доцент Анатолій Гончаренко (гарант ОП «Середня освіта (Історія)), кандидат історичних наук, доцент, керівник практики Алла Зякун.
Круглий стіл «Коли наука – сенс життя» (обговорення видання «Омелян Пріцак: повернення до України. Виступи у ЗМІ»)
17 лютого 2025 р. у Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулося засідання круглого столу «Коли наука – сенс життя», на якому обговорювалося видання «Омелян Пріцак: повернення до України. Виступи у ЗМІ» про відомого сходознавця й українознавця, професора Гарвардського університету (США), директора Інституту сходознавства НАН України.
Науковий семінар «Українська еміграція у Болгарії міжвоєнного періоду»
12 лютого 2025 р. Центр болгаристики та балканських досліджень імені Марина Дринова Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна провів черговий науковий семінар, присвячений історії української еміграції в Болгарії міжвоєнного періоду.
Війна України з Росією: історичний погляд на боротьбу і жертви (інтерв’ю доцента кафедри історії СумДУ Вадима Нестеренка онлайн-медіа «Сумський канал»)
Чим виправдані втрати, жертви та страждання, що переживає народ України з 2014 року протягом свого героїчного спротиву агресору? Це питання ставить наразі кожен українець та українка.
Пошуку відповіді присвячене інтерв’ю кандидата історичних наук, доцента кафедри історії СумДУ Вадима Нестеренка онлайн-медіа «Сумський канал».
Детальніше – https://www.youtube.com/watch?v=1hZMVCiIe_Q
Інтерв’ю доцента кафедри історії СумДУ Вадима Нестеренка онлайн-медіа «Сумський канал»
Чим виправдані втрати, жертви та страждання, що переживає народ України з 2014 року протягом свого героїчного спротиву агресору? Це питання ставить наразі кожен українець та українка.
Другий (фінальний) етап першого туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2025»
3-7 лютого 2025 р. відбувся другий (фінальний) етап першого туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2025». Головою високоповажного журі у номінації «Історія» була кандидат історичних наук, доцент кафедри історії СумДУ Наталія Лобко.
Круглий стіл «Коли наука – сенс життя» (обговорення видання «Омелян Пріцак: повернення до України. Виступи у ЗМІ»)
17 лютого 2025 р. у Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці відбудеться засідання круглого столу «Коли наука – сенс життя», на якому буде обговорюватися видання «Омелян Пріцак: повернення до України. Виступи у ЗМІ» про відомого сходознавця й українознавця, професора Гарвардського університету (США), директора Інституту сходознавства НАН України.
Науковий семінар «Українська еміграція у Болгарії міжвоєнного періоду»
12 лютого 2025 р. в онлайн форматі відбудеться науковий семінар Центру болгаристики та балканських досліджень імені Марина Дринова Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Спікером семінару буде відомий в Україні історик, член правління Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Сумського державного університету Валерій Миколайович Власенко.
Запрошуємо взяти участь у семінарі всіх, хто цікавиться буремним міжвоєнним періодом, а також історією української еміграції в Болгарії.
Засідання Національного комітету України з питань Програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу»
3 лютого 2025 р. у режимі онлайн-конференції відбулося перше засідання Національного комітету України з питань Програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу», який розпочав роботу під егідою Національного комітету України з програми «Інформація для всіх» (IFAP).
Збереження пам’яток археології епохи бронзового віку та Київської Русі на Сумщині
Сумською обласною прокуратурою забезпечено збереження унікальних пам’яток археології епохи бронзового віку та Київської Русі на Сумщині За втручання прокурорів вдалось попередити вибуття з державної власності пам’ятки археології місцевого значення, розташованої в передмісті обласного центру. Мова йде про комплекс з 9-ти курганів, межі якого відповідальним органом держави визначені не були, що створювало загрозу неконтрольованої забудови та втрати цінного надбання, яке формувалось, починаючи з епохи бронзового віку.